Херсон-Шумен: 50 років дружби

Херсон і Шумен – міста - побратими:  історія розвитку зв"язків та співробітництва між порідненими регіонами України та Болгарії

Встановлення в 1962 році постійних дружніх зв"язків між Херсонською областю і Коларовградським (нині Шуменським) округом Народної Республіки Болгарії стало хвилюючою і радісною подією в житті мешканців Херсонщини. В тому ж році за ініціативою колективів вісімнадцяти підприємств, колгоспів, радгоспів і учбових закладів було створене обласне відділення Товариства радянсько-болгарської дружби. В сучасних умовах незалежна Українська держава твердо визначила основні пріоритети свого зовнішньополітичного курсу, метою якого є повноправне входження до європейської спільноти, всебічний розвиток інтеграції та вигідного співробітництва з усіма країнами. Тому вивчення та критичний аналіз набутого в минулі роки досвіду в цій сфері є актуальним завдання як в науковому, так і в суспільно-політичному відношеннях.

Відомо, що в 70-80-х рр. минулого століття великого поширення і популярності набули різноманітні форми зв"язків та співробітництва між порідненими областями і містами тодішньої УРСР та між адміністративними регіонами соціалістичних країн, зокрема з Болгарією. Не випадково, що в ті роки один із нових мікрорайонів Херсона був названий на честь болгарського міста-побратима Шумена, а в місті Шумені один із районів найменували Херсонським. Звичайно, цією роботою керували партійні організації обох країн, і проводилась вона під ідеологічними гаслами та підпорядковувались політичним завданням. Але сьогодні маємо можливість об"єктивно і незаангажовано вивчати цей цікавий і багатогранний процес.

Визначальною сферою співробітництва між порідненими регіонами України та Болгарії була економіка. Тому провідна роль в цьому процесі належала трудовим колективам підприємств і організацій, колгоспів і радгоспів. Перші безпосередні контакти трудящих поріднених областей УРСР і округів НРБ почали

 налагоджуватись в кінці 50-х - на початку 60-х років, коли якраз зароджувалось поріднення окремих регіонів обох країн. Але тоді зв"язки між побратимами не були систематичними і довготривалими. Характерною рисою початкового періоду був чисельний ріст поріднених колективів. В 70-80-ті роки зв"язки значно розширились і поглибились, з"явились цікаві форми співробітництва. Найбільш поширеними серед них були такі, як рух за право називатись колективом радянсько - болгарської дружби, конкурси професійної майстерності, трудові вахти на честь знаменних дат історії обох країн, інтернаціональні соціалістичні змагання, боротьба за своєчасну поставку експортних товарів, діяльність молодіжних клубів по професіям.

Систематично підписувались плани співробітництва, договори про соціалістичне змагання, підводились підсумки їх виконання. Не дивлячись на ряд недоліків у організації такої роботи, зокрема на її надмірну заформалізованість та ідеологізацію, люди різного віку охоче залучались до неї і щиро раділи обопільним успіхам.

Важливою особливістю співробітництва між порідненими регіонами і трудовими колективами було не лише вивчення кращого досвіду друзів, а й запровадження його у себе. Тому однією з найбільш поширених форм такої роботи став обмін делегаціями для вивчення взаємного досвіду в господарській, соціально - побутовій та інших сферах життя. Здебільшого склад делегацій був змішаним, до них входили партійні та радянські керівники, відомі господарники.

В 70-80-х рр. Болгарія в порівнянні з іншими країнами соціалістичного табору досягла певних успіхів у розвитку сільського господарства. Тому посланці з України з цікавістю вивчали тамтешній досвід. Наприклад, у 1971 р. із Ворошиловградської (тепер - Луганської) області в Перникський округ прибула група працівників сільського господарства для обміну досвідом роботи по впровадженню ефективних методів праці в землеробстві  і тваринництві. Делегація із Сумської області в цьому ж році вивчала досвід створення агропромислових комплексів у Врачанському окрузі. Сумчани вивчали особливості спеціалізації сільського господарства з метою застосування певних надбань у себе в області. Зокрема, в результаті поїздки спеціалістів сільського господарства прийняли рішення про укрупнення полів для кращого використання потужної техніки і сільськогосподарської авіації. В майбутньому аграрії області неодноразово і успішно використовували досвід болгар. Так, у вересні 1980 р. облвиконком Сумської обласної ради народних депутатів прийняв рішення "Про використання досвіду болгарських друзів по вирощуванню кормової культури перко", в якій колгоспам і радгоспам області рекомендували вирощувати цю багату на білок кормову культуру .

В свою чергу, болгарські друзі також цікавилися питаннями, пов"язаними з сільським господарством в Україні. Наприклад, в серпні 1974 р. делегація із Шуменського округу НРБ вивчала досвід сільськогосподарського виробництва в Херсонській області. В наступні роки така робота продовжувалась.

Українські делегації під час відвідувань поріднених регіонів знайомились із успіхами болгар з благоустрою міст і сіл, з організації роботи закладів торгівлі, громадського харчування і побуту. Як відомо, ця проблема була дуже актуальною для більшості людей, адже головні зусилля тодішнє керівництво спрямовувало на виробничі проблеми, тому соціальна сфера потребувала не лише збільшення фінансування, а й нестандартних нових підходів. Хорошим прикладом того, що зв"язки із порідненими регіонами приносять реальні позитивні результати, може бути перебування представників Тернопільщини в Сливенському окрузі восени 1971 р., де вони вивчали досвід благоустрою населених пунктів. Зокрема, делегатів зацікавила традиція проведення конкурсів по визначенню зразкової вулиці чи окремого двору. Після цього в Україні ініціатива болгар знайшла підтримку, і в містах і в селах з"явились таблички з написом, що засвідчував зразковий стан вулиці чи будинку.

Із метою взаємного вивчення досвіду по розвитку місцевої промисловості, сфери комунально-побутового і медичного обслуговування місцеві органи влади направляли своїх співробітників у службові відрядження до Болгарії, обмінювались спеціалізованими групами туристів. В 1971 р. у відповідності з планом співробітництва виконком міської ради Одеси організував разом з міською народною радою порту Варна обмін делегаціями працівників міського транспорту і торгівлі. При цьому було досягнуто домовленості про спрощену систему перетину кордону, як тоді це називалось на "безвалютній основі". Це було ще одним кроком на шляху інтеграції і співробітництва між народами обох країн.

В 70-80-х роках налагодились міцні дружні стосунки між Херсонською областю і Шуменським округом Болгарії. Між цими регіонами протягом тривалого періоду відбувався обмін делегаціями. Херсонці вивчали систему комунікативного обслуговування,  організацію торгівлі і побутового обслуговування, громадського харчування. 

У відповідності з планами дружніх зв"язків на 1976-77 роки делегації місцевих рад Херсонської області і Шуменського округу взаємно вивчали досвід роботи депутатських комісій, депутатських груп. Болгари запропонували при плануванні співробітництва на 1980-81 роки здійснювати зв"язки між місцевими адміністративно - територіальними одиницями Шуменського округу і райцентрами Херсонщини для поглиблення співпраці.

В результаті співробітництва і обміну досвідом з"явилось і поширилось багато починів і ефективних методів роботи. Так, у поріднених округах Болгарії в 70-80-х роках широко розповсюджувалась Львівська система управління якістю продукції, рух наставників, метод госпрозрахунку міста Злобіна. Наприклад, у 1975 році Шуменські будівельники на комбінаті "Херсонбуд" вивчали досвід роботи В.М. Маяцького . В наступні роки зв"язки Херсонських і Шуменських будівельників все більше розширювались і поглиблювались, систематично укладались угоди про співробітництво і змагання не лише між окремими порідненими будівельними комбінатами, а й між окремими бригадами будівельників. Таким чином, міцна дружба і взаємовигідне співробітництво зв"язували бригади Героя Соціалістичної праці СРСР М.Дашко і Героя Соціалістичної праці НРБ Ніколи Груєва.

Важливим наслідком поглиблення і удосконалення дружніх зв"язків між виробничими колективами поріднених регіонів у 70-80-х роках було встановлення прямих контактів між підприємствами, установами, науковими і навчальними закладами. Але партнерські зв"язки між ними різнились - це могла бути як глибока виробнича кооперація, так і епізодичні контакти. Виходячи з цього критерію, даний процес можна розділити на три етапи. На першому етапі відбувались ознайомлювальні поїздки, йшов пошук підходів один до одного, визначався предмет співпраці та взаємні можливості. На другому етапі партнери домовлялись про спільну виробничу програму. Третій етап - створення спільних підприємств, які дають найбільшу взаємовигоду сторонам. Застосовуючи дану класифікацію, можна зробити висновок, що в досліджуваний період співробітництво між виробничими підприємствами України і Болгарії успішно пройшло два етапи. Наприкінці 1987 р. було створено спільне радянсько-болгарське об"єднання "Паром", і ця подія поклала початок третьому етапу розвитку прямих зв"язків між порідненими підприємствами України і Болгарії.

Значна частина підприємств поріднених з Болгарією областей України розвивали прямі зв"язки на договірній основі. Як правило, угоди укладались на термін від двох до п"яти років. Досвід показав, що найбільш ефективно співробітництво розвивається в тому випадку, коли зв"язки налагоджувалися як по галузям, так і на місцевому рівні. В такому випадку воно найбільше сприяло спеціалізації і кооперації, укріпленню зв"язків між колективами. Як приклад можна навести успішне співробітництво між комбінатом "Хіммаш" болгарського міста Хаскова і науково-виробничим об"єднанням ім. М.Фрунзе в м. Суми. Зв"язки між працівниками цих підприємств розвивались як по галузевому, так і по регіональному напрямках.

Ефективними і цікавими були різноманітні форми зв"язків між молоддю України і Болгарії, зокрема можна назвати систематичний обмін студентськими будівельними загонами.

Сьогодні можливо констатувати, що далеко не всі форми співробітництва між Україною та Болгарією в минулі роки витримали перевірку життям, і не всі з них можна застосувати в нових умовах ринкових відносин. Але зрозуміло, що розвиток зв"язків з іншими країнами - об"єктивна потреба часу. Тому необхідно уважно вивчати набутий досвід і вміло його використати для поглиблення інтеграційних процесів в інтересах народу України.